Двома основними методами засвідчення офіційних документів і записів актів цивільного стану є апостиль і нотаріальне засвідчення. Хоча обидві послуги мають схожі цілі, між процесами нотаріального засвідчення та апостилювання існують суттєві відмінності. Як наслідок, люди ставлять безліч запитань про апостиль та нотаріальне засвідчення. Ці питання варіюються від використання обох послуг до їх важливості, схожості, відмінностей і того, коли ними користуватися. Прочитайте цю статтю в блозі, якщо вам так само цікаво дізнатися відповіді. Ми розповімо вам все, що вам потрібно знати про нотаріальне та апостильне засвідчення.
Зміст
Що таке апостиль та нотаріальне засвідчення?
Апостиль і нотаріальне засвідчення - це два терміни, які позначають різні процеси, пов'язані з підтвердженням автентичності та перевіркою документів перед їх офіційним використанням. Апостилювання або нотаріальне засвідчення документа має схожу мету - довести його достовірність. Тому більшості людей, які мають поверхневі знання цих термінів, важко розрізнити, в чому полягає кожен з цих процесів.
Щоб зробити це успішно, ви повинні глибоко розуміти обидва терміни. Апостиль - це свідоцтво, що підтверджує походження та оригінальність документів для використання в інших країнах. Апостиль потрібен не для всіх іноземних держав, а лише для тих, що входять до Гаазької конвенції про апостиль 1961 року.
Гаазька конвенція - це міжнародний договір між 91 країною, який встановлює порядок перевірки офіційних документів. Цей процес впливає на легалізацію та визнання іноземних документів у країнах-учасницях.
Час обробки апостиля залежить від органу, який його видає. Це може зайняти кілька годин, кілька робочих днів або тижнів. Так само варіюється і час нотаріального засвідчення. Залежно від терміновості вашої роботи, ви можете скористатися послугою термінового нотаріуса або обговорити це з нотаріусом.
Нотаріус - це призначений урядом державний службовець, який засвідчує особу, підтверджує справжність документів і запобігає шахрайству. Нотаріальне засвідчення відіграє ту ж роль, що й апостиль у країнах, які не належать до Гаазького договору. Однак нотаріуси можуть працювати лише в межах своєї юрисдикції.
Вони можуть допитувати підписантів, щоб підтвердити їхню особу, і спостерігати за тим, як вони підписують контракти, заяви під присягою та інші важливі документи. Потім вони додають штамп, підпис і печатку, щоб засвідчити документи. Люди часто використовують нотаріально завірені документи в межах однієї країни.
Розуміння формату нотаріально засвідченого та апостильованого документа
Нотаріальне засвідчення та апостиль мають різні формати. Вам може бути цікаво, як посадові особи або органи влади, що видають ці посвідчення, оформлюють їх у США та інших країнах. Стандартне нотаріальне засвідчення містить нотаріальний блок - розділ, в якому вказуються дані нотаріуса.
Іноді в цьому розділі також вказується дата закінчення терміну дії нотаріального доручення. Крім того, тут міститься коротке підтвердження та підтвердження перевірки. Тут також міститься дата нотаріального засвідчення та підпис нотаріуса. Зверніть увагу, що деякі нотаріальні дії є підтвердженням, засвідченням або засвідченням підпису.
Формат апостиля може відрізнятися залежно від країни, що його видає. Однак, як правило, він видається у вигляді свідоцтва на аркуші паперу, який відрізняється від офіційних документів.
Стандартний формат апостиля починається з заголовка, який містить слово "апостиль". Наступною інформацією є назва країни, яка видає апостиль. Кожен апостиль має унікальну послідовність кодів, відому як серійний номер, що відрізняє його від усіх інших.
Після кодів зазначається дата видачі, яка пишеться у форматі емітента. Документ також містить ім'я особи, яка його підписала, та її офіційну посаду.
Сертифікат також містить назву органу, що його видав, та опис документа, який апостиль засвідчує. Нарешті, він містить печатку, підпис та контактну інформацію органу, що видав апостиль. Зверніть увагу, що якщо ви перекладаєте апостиль, його формат залишається незмінним.
Відмінності між нотаріальним та апостилем
Апостиль та нотаріальні послуги - це мовні рішення для іноземних документів. Хоча обидві послуги є мовними рішеннями, вони відрізняються за різними параметрами. Однією з головних відмінностей є характер рішень, які пропонують обидві послуги.
Апостиль засвідчує походження документа та підтверджує його легальність. Натомість нотаріус засвідчує справжність документа, підтверджуючи правильність підписів на ньому. Нотаріус запобігає цьому, виступаючи неупередженим свідком підписання документів.
Крім того, що нотаріус засвідчує факт підписання документа, він також перевіряє особу підписантів, аналізуючи їхні документи, що посвідчують особу. Нотаріус підтверджує, що підписанти розуміють зміст документа і підписують його добровільно, а не під примусом.
Ще одна відмінність між апостилем і нотаріальним засвідченням - це сфера застосування. Апостиль більше підходить для міжнародного засвідчення, оскільки він, як правило, призначений для країн-учасниць Гаазької конвенції про апостиль. Хоча нотаріально засвідчений документ також може слугувати міжнародній меті, він найкраще підходить для місцевих процедур перевірки.
Нотаріальне посвідчення не є прямим доказом законності. Тим не менш, люди використовують його для юридичних документів, свідчень під присягою та контрактів між фізичними та юридичними особами. З іншого боку, апостиль поширюється на офіційні документи, видані державними установами. Прикладами таких документів є свідоцтва про смерть, шлюб та народження.
Ще однією відмінністю є формат обох мовних рішень. Апостиль - це, як правило, окремий від документа сертифікат. Це схоже на засвідчений переклад, який має окрему заяву про засвідчення.
З іншого боку, нотаріальне засвідчення не вимагає окремого документа. Отже, нотаріус підписує оригінал документа, щоб засвідчити його дійсність, і ставить на ньому печатку або штамп.
Коли краще використовувати апостиль чи нотаріус
У вас може виникнути питання, коли варто використовувати апостиль, а коли - нотаріальне засвідчення. Щоб розібратися в цьому, необхідно зрозуміти мету обох послуг. З одного боку, апостиль підтверджує походження, законність і дійсність документа.
Він засвідчує, що відповідний орган видав офіційний документ, а також термін його дії. Апостиль корисний у зовнішньоекономічній діяльності. Таким чином, ви можете отримати апостиль на офіційний документ, виданий урядом.
Нижче наведено чотири категорії документів, які потребують апостилю для міжнародного використання:
- Візові та імміграційні документи, включаючи переклади паспортів, медичні довідки, довідки про доходи та афідевіти про підтримку.
- Міжнародні юридичні документи включають судові рішення, розлучення, свідоцтва про шлюб, заповіти та заповіти, документи про усиновлення та документи на нерухомість.
- Документи про іноземні бізнес-транзакції, такі як установчі документи, бізнес-ліцензії, патенти та документи на товарні знаки.
- Документи про навчання за кордоном включають транскрипти, листи про зарахування, результати мовних тестів, оригінали дипломів та угоди про навчання.
З іншого боку, нотаріальне посвідчення підтверджує особу та перевіряє підписи для протидії шахрайським діям. Отже, воно необхідне для будь-якого документа, в якому беруть участь підписанти.
Нотаріальне засвідчення документів створює довіру та доводить дотримання галузевих та правових норм. Тому фізичні особи можуть подавати нотаріально засвідчені копії документів до органів та установ як в Україні, так і за кордоном.
Для практичних прикладів того, коли варто звернутися до нотаріуса, нижче наведено документи, які можна завірити у нотаріуса:
- Декларування активів, доходів, опікунства тощо.
- Довідка про місце проживання, громадянство тощо.
- Документи про зміну імені.
- Свідоцтва про шлюб, розлучення, народження та смерть.
Зверніть увагу, що отримання апостилю або нотаріального засвідчення залежить від того, де ви будете використовувати документ. Якщо ви будете використовувати його за кордоном, краще отримати апостиль. Але якщо він буде використовуватися всередині країни, ви можете обрати нотаріальне засвідчення.
Використовуйте "Швидкий переклад" для нотаріального засвідчення документів та підготовки їх до апостилювання
У цій статті ми розповіли, що таке апостиль і нотаріальне засвідчення, яке значення вони мають, чим відрізняються і коли їх потрібно використовувати. Однак ми не розповіли, де можна отримати ці послуги для своїх документів.
Якщо ви шукаєте , де знайти мовні рішення, найнадійніший вибір - звернутися до бюро перекладів. Хоча ви можете обрати будь-яке, ми впевнені, що вам сподобається користуватися Rapid Translate.
Ми пропонуємо найкращих мовних експертів, послуги преміум-класу та доступні ціни. Наш персонал складається з перекладачів з різними спеціалізаціями та нотаріусів з різних юрисдикцій.
У зв'язку з темою "апостиль vs нотаріус", ми є недержавною організацією і не маємо права проставляти апостиль на документах. Однак ми можемо підготувати ваш документ шляхом перекладу, засвідчення або нотаріального засвідчення.
Ми також допоможемо вам знайти потрібний орган для проставлення апостиля на ваші документи. Спробуйте Rapid Translate і насолоджуйтеся найнадійнішими мовними послугами будь-де та будь-коли!
ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ
Якщо ви все ще вагаєтесь у виборі між апостилем і нотаріусом, відповіді на деякі питання нижче можуть вам допомогти.
Хто може поставити апостиль в США?
Державний департамент або Державний секретар може апостилювати записи актів цивільного стану в США. У деяких випадках посольства США або іноземні консульства можуть апостилювати документи для приватних осіб для використання в приймаючій країні.
Для чого потрібен апостиль?
Основна мета апостиля - засвідчити справжність документа. Цей процес переконує країни-учасниці Гаазької конвенції 1961 року в оригінальності документа. Таким чином, апостиль підтверджує, що документ є справжнім, а не підробленим.
Чи може нотаріус проставити апостиль на документі?
Нотаріуси не можуть проставити апостиль на документі, оскільки це не входить до їхніх функцій. Нотаріус може лише здійснити нотаріальне засвідчення шляхом проставлення печатки та підпису на документі. Іноді це є попереднім кроком до проставлення апостиля, але не завжди є необхідним.
